子ども達の好奇心と芽生える正義感
サポートウクライナ・ジャパン代表の桑村です。本日はウクライナワークショップというイベントに参加いたしました。
ウクライナ支援を兼ねて、ワークショップでアクセサリーを作り、ウクライナ料理を食べる企画です。
今回は私の甥っ子４人を連れて参加いたしました。
道中
日頃から、溢れ出るパワーを有り余らせて、元気大爆発の小学生男子たち。
叔父に突然入れられた予定。さらに、彼らにはよく趣旨が理解できない催しであっため、参加には乗り気では無かった様子です。半ば強制的に連れて来られた訳ですが、そこは可愛い子どもです。意味もなく道中でテンションが上がり大騒ぎ。
まあ、単純にお出かけが楽しいのでしょう。
ギャーギャーワーワー
私「うるさいなぁ。ちょっと静かにしなさい！」
終始興奮状態の道中でありましたが、少しずつ本日の趣旨というのを説いて聞かせました。お店に着く前には「今日はウクライナのお友達が出来るかなぁ」と話をしていました。
いざ会場に到着。入店するとスタッフさんや、ウクライナメンバーが笑顔で迎えてくれました。まさに、借りてきた猫のように、一気に落ち着く一同。
ほら。ウクライナ語で挨拶をして！
直前まで教えていたウクライナ語の挨拶は、残念ながら彼らの口からは出てきませんでした。
さっきまでの元気はどうした？ 緊張してるのか！😂
ワークショップ開始
そして始まったワークショップ。
今回は、アクセサリー作り。子ども向けの内容でしたが、いざやってみると意外と難しい。
気がついたら、参加者全員（大人を含めて）で夢中になっていました。
ランチタイム
ワークショップの後は、ランチタイム。美味しいウクライナ料理を食べながら乾杯。
食わず嫌いの子どもたち。これは何？
このお姉さん達の国の料理だよ。
知らないものでも、礼儀としていっかい口に入れてみなさい。
野菜が苦手という子も、それならという事で食べていました。
そしてお皿はピカピカに。美味しそうに食べていました。
ウクライナクイズタイム
次にウクライナのクイズタイム。遊びながらウクライナの文化を勉強します。
すっかり場にも馴染んで、ウクライナメンバー達とも打ち解けた子どもたち。
翻訳ソフトを置いていたのですが、子どもたちが積極的に会話を始めました。
家族はどこにいるの？戦争の事どう思っているの？と。
一緒に遊んで御飯を食べたので、もうお友達です。お友達が悲しんでいたり、困っているとわかったら、子どもたちも気になってきたのでしょう。
親心的にはとても嬉しい瞬間です。（叔父心か。。）
子どもたちなりに、「戦争はダメだと思う」と語っていました。
大切な学び
今回のイベントは夏休みの自由研究にと、考えていましたが。もっと大事な事を教える機会になりました。
帰りがけに「困っている人がいたら、助けてあげるんだよ。」と、伝えておきました。
まだまだ子どもですから、今は深い意味は解らないかもしれません。
「今日のことは、家や学校でもお話をしなさい。」
子どもたちが主体的にやった事というのは、こうして自覚になります。
大人になる過程で、この日の記憶が、彼らの人格に刻み込まれるはずです。
将来は、世界に貢献する立派な大人になってくれと願いつつ、帰りは浅草観光。
浅草観光
浅草寺を走り回るやんちゃ坊主たち。
とても暑い日でした。
次回は8月23日
Я Кувамура, представник Support Ukraine Japan. Сьогодні я взяв участь у заході під назвою Український майстер-клас.
Це захід, де ми робимо аксесуари та їмо українську їжу в рамках підтримки України.
Цього разу я взяв участь зі своїми чотирма племінниками.
По дорозі
Хлопчики початкової школи, які завжди переповнені енергією та вибухають від хвилювання.
Розклад, раптово нав'язаний дядьком. Крім того, вони насправді не розуміли мету заходу, тому не здавалися бажаючими брати участь. Їх силоміць привели, але, будучи милими дітьми, вони безпричинно збудилися по дорозі і влаштували великий галас.
Що ж, вони просто раді виходу.
Шумлять багато...
Я: "Ви надто гучні! Будьте тихіше!"
Протягом усього збудженого шляху я поступово пояснював їм сьогоднішню мету. Перед прибуттям до місця вони говорили про те, «цікаво, чи зможемо ми сьогодні знайти українських друзів».
По прибуттю до місця. Коли ми увійшли, персонал та українські члени привітали нас посмішками. Наче позичені котики, всі раптом заспокоїлися.
Ну ж бо, привітайтеся українською!
На жаль, українське вітання, яке я навчив їх лише кілька хвилин тому, не вилетіло з їхніх вуст.
Де та енергія? Ви нервуєте!? 😂
Початок майстер-класу
І так майстер-клас почався.
Цього разу виготовлення аксесуарів. Хоча це був зміст для дітей, коли ми насправді спробували це, виявилося несподівано складно.
Не встигли ми озирнутися, як усі учасники (включаючи дорослих) були поглинені цим.
Час обіду
Після майстер-класу настав час обіду. Тост під час вживання смачної української їжі.
Вибагливі діти. Що це?
Це їжа з країни цих жінок.
Навіть якщо ви цього не знаєте, як питання ввічливості, покладіть це в рот один раз.
Навіть дитина, яка не любила овочі, з'їла це, кажучи «якщо так».
І їхні тарілки сяяли чистотою. Вони їли це зі смаком.
Час українських вікторин
Далі, час українських вікторин. Вивчення української культури під час гри.
Діти, які повністю звикли до місця та потовариштували з українськими членами.
Ми помістили пристрій для перекладу, але діти активно почали розмови.
Де твоя сім'я? Що ти думаєш про війну?
Оскільки вони грали разом і їли разом, тепер вони друзі. Коли вони зрозуміли, що їхні друзі сумні або в біді, діти, мабуть, почали турбуватися.
Як батьківська фігура, це був дуже щасливий момент. (Або дядькова фігура...)
По-своєму діти казали «Я думаю, що війна це неправильно».
Важливе навчання
Я планував цей захід як незалежне дослідження літніх канікул. Але це стало можливістю навчити чогось важливішого.
По дорозі додому я сказав їм: «Якщо хтось у біді, допоможіть йому».
Вони все ще діти, тому зараз можуть не розуміти глибокого значення.
«Розкажіть про сьогодні вдома та в школі».
Те, що діти роблять проактивно, стає їхнім усвідомленням.
У процесі становлення дорослими спогади про цей день повинні бути викарбувані в їхньому характері.
Сподіваючись, що вони стануть чудовими дорослими, які зроблять внесок у світ у майбутньому, ми відправилися до Асакуси на екскурсію по дорозі додому.
Екскурсія Асакуса
Шибеники, які бігають по храму Сенсодзі.
Це був дуже спекотний день.
Наступний раз 23 серпня
I'm Kuwamura, the representative of Support Ukraine Japan. Today I participated in an event called Ukraine Workshop.
It's an event where we make accessories and eat Ukrainian food as part of supporting Ukraine.
This time, I participated with my four nephews.
On the Way
Elementary school boys who always have overflowing energy and are bursting with excitement.
A schedule suddenly imposed by their uncle. Furthermore, they didn't really understand the purpose of the event, so they didn't seem eager to participate. They were forcibly brought along, but being adorable children, they got excited for no reason on the way and made a big fuss.
Well, they're simply happy to be going out.
Making lots of noise...
Me: "You're too loud! Please be quiet!"
Throughout the excited journey, I gradually explained today's purpose to them. Before arriving at the venue, they were talking about "I wonder if we can make Ukrainian friends today."
Upon arrival at the venue. When we entered, staff and Ukrainian members welcomed us with smiles. Just like borrowed cats, everyone suddenly calmed down.
Come on, greet them in Ukrainian!
Unfortunately, the Ukrainian greeting I had taught them just moments before didn't come out of their mouths.
Where did that energy go? Are you nervous!? 😂
Workshop Begins
And so the workshop began.
This time, making accessories. Although it was content for children, when we actually tried it, it was surprisingly difficult.
Before we knew it, all participants (including adults) were absorbed in it.
Lunch Time
After the workshop came lunch time. Toast while eating delicious Ukrainian food.
Picky eater children. What's this?
It's food from these ladies' country.
Even if you don't know it, as a matter of courtesy, put it in your mouth once.
Even the child who didn't like vegetables ate it saying "if that's the case."
And their plates were sparkling clean. They ate it deliciously.
Ukraine Quiz Time
Next, Ukraine quiz time. Learning about Ukrainian culture while playing.
Children who had completely gotten used to the place and warmed up to the Ukrainian members.
We had placed a translation device, but the children actively started conversations.
Where is your family? What do you think about the war?
Since they played together and ate together, they're now friends. When they realized their friends were sad or in trouble, the children must have started to care.
As a parent figure, it was a very happy moment. (Or uncle figure...)
In their own way, the children were saying "I think war is wrong."
Important Learning
I had planned this event as summer vacation independent research. But it became an opportunity to teach something more important.
On the way home, I told them "If someone is in trouble, help them."
They're still children, so they might not understand the deep meaning now.
"Talk about today at home and at school."
What children do proactively becomes their awareness.
In the process of becoming adults, the memories of this day should be engraved in their character.
Hoping they'll become splendid adults who contribute to the world in the future, we went to Asakusa for sightseeing on the way home.
Asakusa Sightseeing
Rascals running around Sensoji Temple.
It was a very hot day.
Next time is August 23rd