日本国内の飲食店に、現在日本へ避難されているウクライナの方を雇用していただく、ウクライナ・キッチン・プロジェクトが、『トライ＆エラー』を繰り返しながら、2022年5月29日の初回イベントに向けて、動き出しました。
５月２２日、翌週２９日のイベントに向けて、メニュー開発・試食会を開催致しました。
＜ ウクライナ出身で日本在住８年、シェフの経験もあるダリアさんが今回のメニュー開発・監修を担当 ＞
また、我々のインターネット上の書き込みを見つけ、今年3月にウクライナから日本へ避難された マリーアおばあちゃん、娘さん、お孫さん（17歳）が飛び入りでメニュー開発、試食会に参加されました。
※試食会での試作料理 ：ウクライナ・サンドイッチ各種、ボルシチ、ロールキャベツなど
シェフのダリアさんとマリーアおばあちゃんは、今回初対面、お互いウクライナ語での簡単な挨拶を交わし、今日のメニューを確認すると、ダリアさんはシェフ時代のスイッチ、マリーアおばあちゃんは、主婦のスイッチが急に入ったようで、二人の息はピッタリ・・・
どうやら遠く離れた東欧のウクライナにも「阿吽（あうん）の呼吸」というものが、存在していることを実感・・・
語学や食文化の違い等もあり、食材や資材などで、事前の準備が足りない問題がありましたが、これらの小さな問題点を22日の試食会の段階で抽出できたこと、少々のトラブルでは動じない、ウクライナの肝っ玉おばあちゃんの存在に助けられ、無事に試作品が完成しました。
（現代社会の目指す、「多様化」 という概念から外れた、少々古臭い、昭和時代のような表現となってしまいますが、、、） マリーア おばあちゃんの発する、「台所は私の居場所・指定席 なのよ！」という、柔らかなオーラが参加者優しくを包み込み、ウクライナの家庭料理との相乗効果でAT HOMEな雰囲気がとても心地良い時間となりました。
最後に、マリーアおばあちゃんが調理中に娘さんとお孫さんから聞いたエピソードを一つ…
７０代のおばあちゃんは、日本語、そして英語が全くわからず、３月の来日以降、ほとんど家から出ない日々を過ごしていたそうです。
避難先の施設では、毎日、朝起きてから夜寝るまでスマートフォンを肌身離さず、ウクライナのニュース報道を見ていて、大規模なミサイル爆撃の様子が伝わってくる度に、悲しい表情が続いていたそうです。
日本の食材や料理も、決して嫌いな訳ではないけれど、毎日食べ続けていると、やはり祖国の味が恋しくなってしまい、この一か月ほど食欲が落ちてきているマリーアおばあちゃんの様子を見ていて、娘さんもお孫さんも心配していたようです。
得意なお料理をしている際にマリーアおばあちゃんが時々見せる笑顔を見て、ほっとされた娘さんとお孫さんの笑顔を見ていたら、オジサン世代の筆者でも、言葉以上に伝わるアツイものが・・・
マスク越しにも、しっかりと伝わってくる家族の愛情と絆と笑顔が素敵な週末でした！
と めでたく 〆たいところですが、、、
この感動的なシーンは、彼らの祖国ウクライナから遠く離れた日本で繰り広げられるべきではありません。
一刻も早い終戦、平和を祈るばかりです。
ウクライナ・キッチンのプロジェクトにご賛同いただける皆様のご協力がプロジェクトの継続には不可欠でございます。
5月29日は、浅草橋の店舗へご来場をいただけますと幸いです。引き続き、応援を宜しくお願い致します。
＜写真解説＞
- 深緑色の洋服＆エプロン：シェフ の ダリア さん。
- ピンク色の洋服：マリーア おばあちゃん。
- 黒色の洋服：マリーア おばあちゃん の 娘さん
- 男の子：マリーア おばあちゃん の お孫さん（17歳）
- テレビカメラ等撮影記載を持った方々：NHKの取材班
- ストライプ柄のシャツ＆衛生管理用キャップ：サンドイッチ店長 キッシーさん
- 柑橘柄の黄色いシャツ＆エプロン： リーダーの桑村さん
- その他：サポートウクライナ・ジャパン ボランティアスタッフ
※事前の準備や当日会場内でサポートをいただきました Joyさん、写真を撮影等のご協力をいただいた ナベさん、ありがとうございます！
Проект "Українська кухня", метою якого є працевлаштування українців, які зараз евакуйовані до Японії, у ресторанах Японії, почав рухатися до своєї першої події 29 травня 2022 року, повторюючи "метод спроб і помилок".
22 травня ми провели сесію розробки меню та дегустації для події 29-го числа наступного тижня.
< Дарія, родом з України, що живе в Японії 8 років і має досвід роботи шеф-кухарем, відповідала за розробку та нагляд за меню >
Крім того, бабуся Марія, її донька та онук (17 років), які знайшли наші публікації в інтернеті та евакуювалися з України до Японії цього березня, раптово приєдналися до розробки меню та дегустаційної сесії.
※Пробні страви на дегустації: Різні українські бутерброди, борщ, голубці тощо.
Шеф-кухар Дарія та бабуся Марія зустрілися вперше. Після короткого привітання українською мовою та підтвердження меню на сьогодні, здавалося, що Дарія перейшла в режим шеф-кухаря, а бабуся Марія — в режим господині. Їхня робота в команді була бездоганною...
Очевидно, навіть у віддаленій Східній Європі, в Україні, існує щось подібне до японської концепції "мовчазної взаєморозуміння (а-ун но кокюу)"...
Через різницю в мові та культурі харчування виникли проблеми з недостатньою підготовкою інгредієнтів та матеріалів. Однак ми змогли виявити ці дрібні проблеми на етапі дегустації 22-го числа, і з допомогою української бабусі, яку не бентежать дрібні неприємності, ми успішно завершили прототипи.
(Хоча це може звучати дещо старомодно, як епоха Шова, відхиляючись від сучасної концепції "різноманітності"...) М'яка аура бабусі Марії, яка говорила: "Кухня — це моє місце, моє призначене місце!" ніжно огорнула учасників, і в поєднанні з синергетичним ефектом української домашньої кухні створила дуже комфортну домашню атмосферу.
Нарешті, один епізод, почутий від її доньки та онука, поки бабуся Марія готувала...
Бабуся, якій за 70, зовсім не розуміє японську чи англійську мову, і з моменту прибуття до Японії в березні вона проводила більшість днів, не виходячи з дому.
В евакуаційному центрі щодня з ранку до вечора вона тримала смартфон при собі і дивилася українські новини. Щоразу, коли повідомлялося про масштабні ракетні бомбардування, її сумний вираз обличчя продовжувався.
Хоча вона не не любить японські інгредієнти та кухню, щоденне їх вживання змусило її сумувати за смаком рідної землі, і її донька та онук хвилювалися, спостерігаючи, як апетит бабусі Марії зменшувався протягом минулого місяця.
Побачивши посмішки, які бабуся Марія час від часу демонструвала під час приготування своїх фірмових страв, і побачивши полегшені посмішки її доньки та онука, навіть цей автор середнього віку відчув щось тепле, що передається поза словами...
Навіть через маски любов, зв'язки та посмішки родини передавалися чітко. Це були чудові вихідні!
Я хотів би закінчити на цій щасливій ноті, але...
Ця зворушлива сцена не повинна розгортатися в Японії, далеко від їхньої батьківщини України.
Ми можемо лише молитися про якнайшвидше закінчення війни та мир.
Співпраця всіх, хто підтримує проект "Українська кухня", є важливою для продовження проекту.
Ми будемо вдячні, якщо ви відвідаєте магазин в Асакусабаші 29 травня. Ми цінуємо вашу постійну підтримку.
<Пояснення до фотографій>
- Темно-зелений одяг і фартух: Шеф-кухар Дарія.
- Рожевий одяг: Бабуся Марія.
- Чорний одяг: Донька бабусі Марії
- Хлопчик: Онук бабусі Марії (17 років)
- Люди з телекамерами та обладнанням для зйомки: Команда репортажу NHK
- Смугаста сорочка та санітарна кепка: Менеджер сендвіч-магазину Кіссі
- Жовта сорочка з цитрусовим візерунком і фартух: Лідер Кувамура
- Інші: Волонтерський персонал Support-Ukraine Japan
※Дякуємо Джой-сан за заздалегідь підготовку та підтримку на місці, і Набе-сан за фотозйомку та іншу співпрацю!
The Ukrainian Kitchen Project, which aims to employ Ukrainians currently evacuated to Japan at restaurants in Japan, has started moving toward its first event on May 29, 2022, repeating "trial and error."
On May 22, we held a menu development and tasting session for the event on the 29th of the following week.
< Daria, who is from Ukraine and has lived in Japan for 8 years with chef experience, was in charge of this menu development and supervision >
Also, Grandma Maria, her daughter, and her grandson (17 years old), who found our posts on the internet and evacuated from Ukraine to Japan this March, suddenly participated in the menu development and tasting session.
※Trial dishes at the tasting: Various Ukrainian sandwiches, borscht, stuffed cabbage, etc.
Chef Daria and Grandma Maria met for the first time. After exchanging brief greetings in Ukrainian and confirming today's menu, Daria seemed to switch into her chef mode, and Grandma Maria into her housewife mode. Their teamwork was perfect...
Apparently, even in distant Eastern European Ukraine, there exists something like the Japanese concept of "tacit understanding (a-un no kokyuu)"...
Due to differences in language and food culture, there were issues with insufficient preparation of ingredients and materials. However, we were able to identify these small problems at the tasting stage on the 22nd, and with the help of the Ukrainian grandma who doesn't get flustered by minor troubles, we successfully completed the prototypes.
(Although this may sound somewhat old-fashioned, like the Showa era, deviating from the modern concept of "diversity"...) Grandma Maria's soft aura that said, "The kitchen is my place, my designated seat!" gently enveloped the participants, and combined with the synergistic effect of Ukrainian home cooking, it created a very comfortable AT HOME atmosphere.
Finally, one episode heard from her daughter and grandson while Grandma Maria was cooking...
The grandmother in her 70s doesn't understand Japanese or English at all, and since arriving in Japan in March, she had been spending most days without leaving home.
At the evacuation facility, every day from morning until night, she kept her smartphone close by and watched Ukrainian news reports. Every time large-scale missile bombing was reported, her sad expression continued.
Although she doesn't dislike Japanese ingredients and cuisine, eating them every day made her miss the taste of her homeland, and her daughter and grandson were worried as they watched Grandma Maria's appetite declining over the past month.
Seeing the smiles that Grandma Maria occasionally showed while cooking her specialty dishes, and seeing the relieved smiles of her daughter and grandson, even this middle-aged author felt something warm being conveyed beyond words...
Even through masks, the family's love, bonds, and smiles came through clearly. It was a wonderful weekend!
I would like to end on this happy note, but...
This touching scene should not be unfolding in Japan, far from their homeland Ukraine.
We can only pray for the earliest possible end to the war and peace.
The cooperation of everyone who supports the Ukrainian Kitchen project is essential for the continuation of the project.
We would be grateful if you could visit the Asakusabashi store on May 29. We appreciate your continued support.
- Dark green clothes & apron: Chef Daria.
- Pink clothes: Grandma Maria.
- Black clothes: Grandma Maria's daughter
- Boy: Grandma Maria's grandson (17 years old)
- People with TV cameras and filming equipment: NHK coverage team
- Striped shirt & sanitary cap: Sandwich shop manager Kissy
- Citrus-patterned yellow shirt & apron: Leader Kuwamura
- Others: Support-Ukraine Japan volunteer staff
※Thank you to Joy-san for advance preparation and on-site support, and Nabe-san for photo shooting and other cooperation!